Націона́льний музе́й істо́рії України — провідний історичний музей України. Розташований з 1944 р. у Києві, на Старокиївській горі — місці народження української столиці.
Історія

Відкрився археологічною виставкою у серпні 1899 як Музей старожитностей та мистецтв. Проте офіційне відкриття та освячення відбулося у 1904. Засновниками музею були відомі вчені Вікентій Хвойка, Данило Щербаківський, Микола Біляшівський (з 1902 — перший директор).

У радянський період музей багаторазово змінював назву і приміщення:

    * У 1919 р. — Перший державний музей.
    * 1924 — Всеукраїнський історичний музей їм. Т. Шевченка.
    * 1934—1935 рр. — Центральний історичний музей ім. Т. Шевченка, музей було переміщено до Музейного містечка на територію Києво-Печерської лаври.
    * 1943 р. (з відвоюванням Києва) — Державний республіканський історичний музей.
    * 1944 р. — музей знаходиться в прим... Читати далі »

За останні роки відкрилися тисячі приватних музеїв. Це — Харківський приватний музей міської садиби, Музей Г.Кочура в Ірпіні , Музей грошей в Феодосії, Музей залізничного транспорту у Донецьку, Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна» в с. Трипілля, приватний музей мінералогії, археології, трипільської культури Віктора Томнюка, Музей слідопитів в Нових Петрівцях Київської області, Музей етнографії в Буштині і багато-багато інших невеликих музеїв.
Особливо багато їх в Карпатах, в місцях туристичного паломництва. Музеї відкриті в приватних хатах на базі власної колекції. Сюди залюбки приходять туристи, аби дізнатися історію української культури, доторкнутися та приміряти старовинний одяг, провести інтерактивне спілкування з минулим.
Багато приватних музеїв функціонує в Києві. Більшість з них — це художні музеї, які експонують зібрання картин, ікон, книг: Галереї приватних колекцій Олександра Прогнімака, приватний Музей Якубовських, Музей сучасного образотворчого мис... Читати далі »

Офіційна музейна сфера України, за даними Міністерства культури і туризму України — 470 музеїв (в 2009 році їх було 458).

Серед державних та комунальних музеїв: історичних — 140 і краєзнавчих — 146, художніх — 73, природних — 5, технічних — 2, літературних — 45; етнографічних — 8. У державних і комунальних музеях зберігається майже 12 млн. музейних предметів. Експонується лише 10 частина всіх музейних скарбів.

Керує музейною галуззю відділ у Міністерстві культури і туризму України[3]. Однак (станом на травень 2010) є лише десять музейних установ, які безпосередньо належать до сфери управління Міністерства культури і туризму України:

   1. Національний музей історії України
   2. Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років»
   3. Національний художній музей України
   4. Національний музей літератури України
   5. Національний музей Тараса Шевченка
 ... Читати далі »

Музе́йний фонд Укра́їни — це сукупність рухомих пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, незалежно від їх виду, місця створення і форм власності, та зберігаються на території України, а також нерухомих пам'яток, що знаходяться в музеях України і обліковані в порядку, визначеному законом.
До Музейного фонду України можуть належати також пам'ятки, що знаходяться за межами України і відповідно до міжнародних договорів підлягають поверненню в Україну.
Музейний фонд України складається з державної і недержавної частин.
До державної частини Музейного фонду України належать музейні зібрання та окремі пам'ятки, що є державною власністю.
Музейні колекції та музейні предмети, що знаходяться в музеях, переданих із державної власності у комунальну власність, є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. При передачі музеїв державної форми власності у комунальну власність музейні ... Читати далі »

За своїм профілем музеї поділяються на такі види: історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо.
На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.
На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. Н... Читати далі »

Скансен — музей просто неба; село-музей; архітектурно-етнографічний комплекс з міні-музеями в окремих будівлях. Слово скансен походить зі Швеції, де було створено перший в світі етнографічний музей просто неба в самому центрі Стокгольма. У ньому були зібрані окремі будівлі з різних кінців країни і навіть цілі комплекси (наприклад, гута скла чи пекарня). У скансені важливий не масштаб експозиції, не кількість споруд, а дух. Одна чи дві ретельно відтворені садиби — це теж скансен. Скансен має відтворювати культурні заходи характерної для нього місцини та зберігати культурно-історичні надбання народу.